Розділ XII. Місцеві податки і збори
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Розділу терміни вживаються у такому значенні:
1.1) місцеві податки - обов'язкові постійні платежі, які установлюються органом місцевого самоврядування згідно з цим Кодексом на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та зараховуються до її місцевого бюджету;
1.2) місцеві збори - обов'язкові платежі, які встановлюються органом місцевого самоврядування згідно з цим Кодексом на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці з метою компенсації вартості послуг, що надаються платнику місцевого збору органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами, уповноваженими на виконання таких функцій органами місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, та зараховується до її місцевого бюджету;
1.3) органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради;
1.4) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений (структурний) підрозділ) або фізична особа - підприємець чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати до місцевого бюджету місцеві податки і збори, перелік яких визначений цим Розділом, від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до цього Розділу та рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, а також нести відповідальність за порушення закону.
1.5) рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів - нормативно-правовий акт сільської, селищної, міської ради, виданий в установленому законодавством порядку, що містить об'єкт оподаткування, розмір ставки та особливості застосування місцевих податків і зборів.
Стаття 2. Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки.
2.1. Для цілей цієї статті терміни вживаються у такому значенні:
2.1.1) податок, оподаткування, платник податку (в усіх відмінках) - податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок (у відповідних відмінках);
2.1.2) нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки - об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення;
2.1.3) будівлі - несучі та огороджувальні або сполучені (несуче-огороджувальні) конструкції, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, які за типом поділяються на:
а) жилий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Жилі будинки поділяються на жилі будинки квартирного типу різної поверховості та жилі будинки садибного типу. Жилий будинок садибного типу - жилий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із жилих та допоміжних (нежилих) приміщень;
б) прибудова до жилого будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване приміщення в жилому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - квартира, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
ґ) дачний будинок - це жилий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;
д) садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для жилих будинків;
е) інші будівлі;
2.1.4) фізична особа - громадянин України, іноземець та особа без громадянства;
2.1.5) суб'єкт господарювання - господарські організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку.
2.2. Платники податку
2.2.1. Платниками податку є власники будівель - фізичні особи та суб'єкти господарювання.
2.2.2. Якщо об'єкт оподаткування перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
2.3. Об'єкт і база оподаткування податком
2.3.1. Об'єктом оподаткування є будівля, яка є власністю платника податку та віднесена до житлового фонду відповідно до Житлового кодексу, а також дачний, садовий будинки.
2.4. Будівлі, що не є об'єктами оподаткування податком
2.4.1. Не є об'єктами оподаткування будівлі, які перебувають у власності держави або територіальних громад.
2.5. Визначення бази оподаткування податком
2.5.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкту оподаткування (у разі наявності декількох об'єктів - загальна площа кожного окремого об'єкту), яка визначається на підставі даних, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
2.5.2. База оподаткування об'єктів оподаткування, що перебувають у власності суб'єкта господарювання, обчислюється ним самостійно, окремо по кожному об'єкту оподаткування.
2.5.3. База оподаткування об'єктів оподаткування, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби, окремо по кожному об'єкту оподаткування.
2.6. Ставки податку
2.6.1. Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування при затвердженні бюджету з урахуванням положень, визначених цим пунктом.
2.6.2. Ставки податку встановлюються диференційовано в залежності від адміністративно-територіального розташування та типу об'єкту оподаткування, визначеного у пункті 2.1 цієї статті, в розрахунку на рік у гривнях за 1 кв. м. загальної площі об'єкту оподаткування.
2.7. Пільги для фізичних осіб
2.7.1. Платник податку має право на пільги в розмірах, встановлених органами місцевого самоврядування.
2.7.2. Пільги можуть встановлюватися виключно у вигляді зменшення бази оподаткування (встановлення неоподаткованої площі) в залежності від загального річного оподаткованого доходу платника податку, визначеного відповідно до Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб".
2.7.3. Пільги, передбачені підпунктом 2.7.2 цього пункту, застосовуються виключно до об'єкту оподаткування, обраного платником податку як місце проживання фізичної особи, визначене відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", незалежно від кількості та місця розташування об'єктів оподаткування, що є у власності платника податку.
2.7.4. Пільги, передбачені підпунктами 2.7.2 і 2.7.3 цього пункту, застосовуються до одного об'єкту нерухомості по кожному із зазначених вище об'єктів оподаткування незалежно від кількості будівель, що є у власності платника податку.
2.8. Податковий період
2.8.1. Податковим періодом для платників податку є податковий рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня.
2.9. Порядок обчислення податку
2.9.1 Нарахування платникам податку - фізичним особам, в тому числі фізичним особам - підприємцям проводиться органами державної податкової служби.
2.9.2. Підставою для визначення податкового зобов'язання для органів державної податкової служби є інформація органів, що здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно, та інформація органів місцевого самоврядування, передбачена підпунктами 2.9.5 та 2.9.6 цього пункту.
2.9.3. Розрахунок податку із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 липня поточного року. Форма розрахунку встановлюється центральним податковим органом у порядку, визначеному законом.
2.9.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного періоду і подають до 1 лютого цього ж звітного року органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкту оподаткування розрахунок за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
2.9.4.1. По новоствореному об'єкту нерухомого майна розрахунок подається протягом місяця з дня виникнення права на такий об'єкт.
2.9.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, зобов'язані до 31 березня поточного року, а в подальшому щоквартально, у 15-денний строк після закінчення кварталу, надавати державним податковим органам за місцем розташування відповідного нерухомого майна відомості, необхідні для розрахунку податку, станом на 1 число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2.9.6. Органи місцевого самоврядування не пізніше 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення надають органам державної податкової служби інформацію, передбачену пунктами 2.6 та 2.7 цієї статті.
2.10. Порядок обчислення сум податку у разі зміни власника об'єкту оподаткування податком
2.10.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у останнього виникло право власності.
2.10.2. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає розрахунок податку новому власнику не пізніше 10 робочих днів з дня отримання інформації про перехід права власності.
2.10.3. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
2.11. Порядок сплати податку
2.11.1. Податок сплачується за місцем знаходження об'єкту оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
2.12. Строки сплати податку
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада;
б) суб'єктами господарювання - щоквартально до 30 числа, наступного за звітним кварталом.
2.13. Обов'язки платників податку
2.13.1. Власники нерухомого майна - платники податку зобов'язані:
а) здійснювати у встановленому порядку державну реєстрацію прав на нерухоме майно, стосовно якого набуто право власності;
б) оформлювати в установленому порядку зміни, зумовлені переплануванням, переобладнанням і добудовою.
2.14. Відповідальність платників податку
Платники податку несуть відповідальність за своєчасність сплати податку у порядку та розмірах, визначених законом.
Стаття 3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
3.1. Визначення термінів
Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:
1.1) відокремлений підрозділ - підрозділ суб'єкта господарювання, який розташований поза його межами та здійснює всі або частину його функцій;
1.2) гральний бізнес - діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших гральних місць/домів, гральних автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей, крім державних, та розіграшів незалежно від форми видачі виграшів (грошової або майнової), букмекерська діяльність, діяльність з організації та утримання тоталізаторів;
1.3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту;
1.4) окреме гральне місце - гральний автомат, гральний/більярдний стіл. Окреме гральне місце може включати незалежні гральні місця;
1.5) незалежні гральні місця - це:
місця за одним гральним столом, які дають можливість декільком гравцям одночасно брати участь в іграх, що не пов'язані між собою та не впливають на результати інших гравців;
місця за одним гральним автоматом, обладнані окремими моніторами, приймальниками монет, жетонів або купюр, клавіатурами або іншими засобами керування таким автоматом, які дають можливість декільком гравцям одночасно брати участь в іграх. При цьому ситуація, що складається під час гри в одного з гравців, не залежить від ситуацій, що складаються в інших гравців;
1.6) короткотерміновий торговий патент - торговий патент на право провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів;
1.7) пільговий торговий патент - торговий патент на право провадження торговельної діяльності, під час придбання якого вноситься збір за весь строк його дії;
1.8) платні послуги - діяльність, пов'язана з наданням послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України;
1.9) пункт обміну іноземної валюти - обмінний пункт суб'єкта господарювання, який діє на підставі агентських договорів із уповноваженим банком, обмінний пункт уповноваженого банку, розташований поза його операційним залом, обмінний пункт іншої фінансової та нефінансової установи, якій видано ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;
1.10) пункт продажу товарів - це:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами та (або) скрапленим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт громадського харчування;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;
1.11) торгівля готівковими валютними цінностями - продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту;
1.12) торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;
1.13) торговий патент - державне свідоцтво з обмеженим строком дії, яке засвідчує право суб'єкта господарювання (його відокремленого підрозділу) на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.
3.2. Платники збору
3.2.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання (їх відокремлені підрозділи), які провадять такі види господарської діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти;
г) операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.
3.2.2. Платниками збору з придбанням пільгового торгового патенту провадиться:
3.2.2.1) торговельна діяльність суб'єктів господарювання, які реалізують:
а) товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;
б) виключно товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;
3.2.2.2) торговельна діяльність суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж періодичних видань друкованих засобів масової інформації, такою супутньою продукцією: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя.
Дія цього підпункту не поширюється на торгівлю супутньою продукцією, виготовленою з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів;
3.2.2.3) торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів: насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі; сірники;
3.2.2.4) торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них;
б) періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України, проїзні квитки, зошити;
в) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;
г) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати;
ґ) термометри та індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);
д) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;
е) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях.
3.2.3. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:
а) підприємства та організації військової торгівлі;
б) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
в) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
г) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
ґ) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
д) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
е) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих";
є) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню;
ж) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;
з) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
и) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
3.3. Розмір збору
3.3.1. Розмір збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження суб'єкта господарювання (його відокремленого підрозділу) та асортименту товарів (переліку послуг).
3.3.2. Розмір збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг на календарний місяць встановлюється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), у таких межах:
а) на території м. Києва та обласних центрів - від 0,2 до 1,1 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,1 до 0,55 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів - до 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.3. У разі, коли пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення розміру збору, але не більш як до 1,1 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.4. Розмір збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється окремо на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок за календарний місяць у межах від 0,4 до 2,4 розміру мінімальної заробітної плати, залежно від місця розташування таких пунктів продажу.
3.3.5. Розмір збору за здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 2,0 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.6. Розмір збору за здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, незалежно від форми видачі виграшу (грошової або майнової), становить (на квартал):
для використання грального автомата - 3,5 розміру мінімальної заробітної плати;
для використання грального столу з кільцем рулетки - 60,0 розміру мінімальної заробітної плати;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 45,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - 5,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів діяльності у сфері грального бізнесу, включаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківською установою або у майновій формі на місці, - 6,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
3.3.7. Розмір збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється у розмірі 1,0 розміру мінімальної заробітної плати, за весь строк дії такого патенту.
3.3.8. Розмір збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.9. Розмір збору, визначений відповідно до цієї статті, округляється (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).
3.4. Порядок сплати збору та придбання торгового патенту
3.4.1. Сплата збору здійснюється:
суб'єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
суб'єктами господарювання, що здійснюють операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, - за місцезнаходженням пункту продажу іноземної валюти;
суб'єктами господарювання, що здійснюють операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері грального бізнесу;
суб'єктами господарювання, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації таких суб'єктів.
3.4.2. Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:
а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);
б) юридична адреса суб'єкта господарювання, а у разі, коли патент придбавається для відокремленого підрозділу, - узгодження з органом місцевого самоврядування місцезнаходження такого підрозділу;
в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбавається торговий патент;
г) місцезнаходження суб'єкта господарювання;
ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;
д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту торговельної діяльності, обмінного пункту, пункту з надання платних послуг, грального місця, позначення "виїзна торгівля";
е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди), дата, номер документа, що засвідчує дозвіл на розташування пункту торгівлі, обміну валют, гральних місць, тощо та назва органу, що його видав;
є) період, на який придбавається торговий патент;
ж) назва органу, дата, номер ліцензії на право провадження діяльності, що підлягає патентуванню.
3.4.3. Відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами документів, на підставі яких заповнена така заявка.
3.4.4. Одночасно із заявкою на придбання торгового патенту суб'єкт господарювання подає відповідному органу державної податкової служби розрахунок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
3.4.5. Форма торгового патенту, розрахунку збору та порядок їх заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби.
3.4.6. Сума збору, сплачена суб'єктом господарювання під час придбання торгового патенту, враховується у зменшення розміру збору, який підлягає сплаті в останній податковий (звітний) період його дії (місяць, квартал).
3.4.7. Торгові патенти обов'язково придбаваються суб'єктами господарювання окремо для кожного відокремленого підрозділу, який провадить торговельну діяльність, діяльність з надання платних послуг, здійснює операції з торгівлі готівковими валютними цінностями.
3.4.8. У разі здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, торговий патент придбавається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбавається окремо для кожного з них.
3.4.9. Збір підлягає сплаті:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніше ніж за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу - щокварталу не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
3.5. Порядок використання торгового патенту
3.5.1. Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:
на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля касового апарата;
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
у пунктах обміну іноземної валюти;
у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та платних послуг.
3.5.2. Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
3.5.3. В окремих випадках для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигоряння на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально завірені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатись у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
3.5.4. Торговий патент діє на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу.
3.5.5. Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.
3.5.6. Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.
3.6. Строк дії торгового патенту
3.6.1. Строк дії торгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на право здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, становить 12 календарних місяців.
3.6.2. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.
3.6.3. Строк дії торгового патенту на право здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу становить вісім календарних кварталів.
3.6.4. У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулось таке порушення.
3.6.5. Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Стаття 4. Податок за місця для паркування транспортних засобів
4.1. Для цілей цієї статті спеціально відведеним місцем для паркування транспортних засобів вважається площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органом місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу або без такої відповідальності.
Спеціально відведене місце для паркування транспортних засобів відводиться та обладнується з урахуванням правил дорожнього руху.
До спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів.
Не належить до спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що відносяться до прибудинкових територій.
4.2. Платники податку
4.2.1. Платниками податку є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи -підприємці, які згідно з рішенням органу місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на спеціально відведених земельних ділянках.
4.2.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення податку.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органові державної податкової служби у п'ятиденний строк з дня набрання ним чинності.
4.2.3. Податок за місця для паркування не справляється у разі паркування транспортних засобів, що належать закладам, установам, організаціям з метою надання швидкої або невідкладної медичної допомоги, пожежної і надзвичайної допомоги, а також коли здійснюється паркування бойових машин та машин спеціального призначення правоохоронних органів, центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної, пожежної і промислової безпеки, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони та аварійних служб (при проведенні аварійно-відновлюючих робіт).
4.3. Об'єкт і база оподаткування податком
4.3.1. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням органу місцевого самоврядування спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.3.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.4. Ставки податку
4.4.1. Ставки податку встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 1 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
4.4.2. При визначенні ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
4.5. Особливості встановлення податку
4.5.1. У разі обладнання місць, призначених для паркування транспортних засобів, спеціальними автоматичними пристроями податок сплачується особою, яка паркує транспортний засіб за допомогою спеціального платіжного засобу.
При цьому, з осіб, які визначені підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. цієї статті, податок не справляється.
4.5.2. Ставка податку та механізм сплати податку до бюджету встановлюються відповідним органом місцевого самоврядування.
4.6. Порядок обчислення та строки сплати податку
4.6.1. Податок сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем знаходження спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума податку, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
4.6.2. Платник податку, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника податку, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника податку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
4.6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
4.7. Відповідальність за несплату податку
4.7.1. У разі виявлення незаконних місць паркування транспортних засобів на території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, до осіб, які організували незаконне паркування, застосовуються адміністративні стягнення у розмірах та порядку, встановленому законом.
4.7.2. У разі виявлення факту самостійного збільшення площі спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів, до осіб, які уповноважені від імені територіальної громади здійснювати організацію із забезпечення паркування транспортних засобів, застосовуються адміністративні стягнення відповідно до закону.
Стаття 5. Рекламний збір
5.1. Платники збору
5.1.1. Платниками збору є юридичні, їх філії (відділення, представництва), та фізичні особи, що є замовниками виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб (далі - рекламодавці), а також виробники та/або розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.
5.1.2. Податковими агентами із сплати рекламного збору є виробники та/або розповсюджувачі реклами, та/або особи, які розміщують рекламу.
5.1.3. У разі коли місце розміщення реклами відрізняється від місця реєстрації податкового агента, він повинен зареєструватися як платник рекламного збору в органах державної податкової служби за місцем розміщення реклами.
5.2. Об'єкти справляння збору
5.2.1. Об'єктом справляння є послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, що надаються рекламодавцю виробником та/або розповсюджувачем реклами.
5.3. База справляння збору
5.3.1. Базою справляння є вартість наданих рекламодавцю послуг з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, а також опублікування (оприлюднення) у будь-який спосіб інформації про ім'я (найменування) спонсора, знака для товарів і послуг спонсора, без урахування суми внесених (нарахованих) відповідно до цього Кодексу податків, зборів (обов'язкових платежів). Така вартість обчислюється виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні.
5.3.2. Якщо рекламні роботи виконуються власними силами рекламодавця, то базою справляння є вартість понесених витрат на самостійне виготовлення та/або розповсюдження (розміщення) своєї реклами.
5.4. Ставки збору
5.4.1. Базова ставка збору встановлюються у розмірі 2,5 відсотків бази оподаткування, встановленої пунктом 5.3 цієї статті, з урахуванням таких підвищуючих коефіцієнтів:
а) у разі реклами на телебаченні - 7;
б) у разі реклами на радіо або у друкованих засобах масової інформації - 5;
в) для внутрішньої та зовнішньої реклами - 2,5.
5.5. Звільнення від сплати збору
5.5.1. Не підлягають оподаткуванню послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) інформаційної продукції, яка не носить рекламний характер, а саме:
а) інформаційні вивіски при вході у приміщення юридичної особи, її підрозділу або фізичної особи чи інформаційні таблиці та надписи на/у транспортних засобах, зокрема метрополітені, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;
б) вивіски чи таблиці, що повідомляють про обмеження пересування, виконання ремонтних, аварійних та інших робіт;
в) повідомлення інформаційного характеру, що розміщуються всередині будинків або приміщень, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;
г) рекламні носії, що містять соціальну рекламу;
ґ) оголошення чи повідомлення про зміну місця розташування підприємств, установ та організацій, їх номерів телефонів, телефаксів, телетайпів;
д) візитні картки юридичних та фізичних осіб.
5.6. Особливості справляння збору
5.6.1. Податкові агенти пред'являють рекламодавцю до сплати суму збору, що виділяється у документах окремим рядком одночасно із сплатою вартості наданих рекламних послуг. При цьому податкові агенти обчислюють суму збору до сплати рекламодавцю виходячи із загальної вартості оплачених рекламодавцем рекламних послуг.
5.6.2. У разі коли під час виконання рекламними агентствами рекламних робіт (надання рекламних послуг) залучаються треті особи, які виконують частину рекламних робіт (надають рекламні послуги), збір сплачується кожною такою особою пропорційно вартості фактично виконаних робіт.
5.6.3. Якщо реклама виготовлена та/або розповсюджена (розміщена) рекламодавцем, він обчислює суму збору самостійно.
5.7. Порядок та строки сплати збору
5.7.1. Збір сплачується до місцевого бюджету за місцем розміщення реклами у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
6.7.2. Якщо рекламодавець більше не виготовляє та/або не розповсюджує (не розміщує) рекламу, він звільняється від обов'язку подання податкової декларації у наступних податкових (звітних) періодах, про що платник збору повідомляє орган державної податкової служби шляхом внесення відповідного запису до податкової декларації, що подається за останній податковий (звітний) період.
5.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Стаття 6. Туристичний збір
6.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету і використовуються на розвиток туристичної і курортної інфраструктури відповідної територіальної громади.
6.2. Платники збору
6.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений термін.
6.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які постійно проживають у селі, селищі, місті, радами яких встановлено такий збір, у тому числі на умовах договорів найму.
6.3. Ставки збору
6.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази оподаткування, визначеної пунктом 6.4. цієї статті.
6.4. База справляння збору
6.4.1. Базою справляння є вартість тимчасового проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 7.6. цієї статті.
6.4.2. До вартості проживання не включається витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду.
6.5. Податкові агенти
6.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною та міською радою справляти збір на умовах угоди, укладеної з відповідною радою.
6.6. Особливості справляння збору
6.6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
6.7. Порядок сплати збору
6.7.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума податку, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
6.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.
6.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Стаття 9. Оподаткування іноземців та осіб без громадянства
9.1. Іноземці та особи без громадянства сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з громадянами України.
9.2. Іноземні юридичні особи сплачують місцеві податки і збори через свої представництва, зареєстровані на території України відповідно до законодавства.
Стаття 10. Порядок подання податкових декларацій з місцевих податків і зборів до податкових органів
10.1. Податкові декларації з місцевих податків і зборів подаються до податкових органів за базовий податковий (звітний) період, установлений цим Кодексом, у порядку та строки, встановлені цим Кодексом з урахуванням таких особливостей:
а) платниками податку за місця для паркування транспортних засобів - за місцем знаходження місць для паркування транспортних засобів;
б) платниками та податковими агентами рекламного збору - за місцем розміщення реклами;
в) податковими агентами туристичного збору - за своїм місцезнаходженням.
Вернуться к содержанию документа «Налоговый кодекс Украины»
Если у Вас возникли дополнительный вопросы касательно налогового законодательства Украины или Вам необходимы услуги адвоката, Юридическая фирма «LP & Consulting Ltd.» предоставит профессиональные юридические услуги.
Также, Юридическая фирма «LP & Consulting Ltd.» предоставляет юридические услуги в других областях права.
